Правила відкликання публікацій

Відкликання – це механізм виправлення літератури та попередження читачів про монографії, що містять серйозно некоректний або помилковий контент або дані, на які не можна покладатися в висновках та результатах.

Ненадійний контент або дані можуть бути результатом чесної помилки, наївної помилки або неправомірної поведінки в ході дослідження.

Основна мета відкликання – виправити літературу та забезпечити її цілісність, а не покарати авторів.

 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ:

• Розміщення рукописів в «Article in Press» так само вважається публікацією, навіть якщо монографія не з'являлася (або не з'явиться) у друці.
• Монографії, які ґрунтувалися на згодом відкликаних роботах, щоб прийти до власних висновків, такі як систематичні огляди або метааналізи, можливо, так само потрібно буде виправити. Відкликання може бути запитано автором (ами) монографії, установою, читачами або редактором.
• Всі відкликання будуть розміщені в формі, встановленій європейською Асоціацією наукових редакторів.
• У вкрай обмежених випадках може знадобитися видалити монографію з онлайн-публікації, наприклад, коли рукопис явно наклепницький, порушує особисте життя, є предметом судової постанови або може являти собою серйозний ризик для здоров'я населення.
• Всі відкликання будуть попередньо узгоджені з установами авторів згідно керівництва COPE зі співробітництва між дослідницькими установами та журналами за страховими випадками чесності досліджень.
• Іноді автори просять відкликати публікацію, якщо авторство заперечується після публікації. Якщо немає сумнівів в достовірності висновків або достовірності даних, відмова від публікації виключно на підставі суперечки про авторство неможлива. У таких випадках редактор інформує авторів та редакція буде готова опублікувати виправлення до списку авторів / учасників, якщо автори / учасники (або їх установи) нададуть відповідні докази того, що така зміна виправдана.
• Якщо відкликання викликане діями деяких, але не всіх авторів публікації, повідомлення про відкликання буде містити згадку про це, коли це можливо. Однак авторство тягне за собою певну ступінь спільної відповідальності за цілісність результатів дослідження, про яке повідомляється, тому імена авторів з документу не будуть видалені, навіть, якщо вони не були безпосередньо винні в помилках або діях, які призвели до відкликання.
• Автор може перевидати частину роботи, якщо не весь зміст виявиться ненадійним. Щоб робити це прозоро, автори повинні повідомити редакцію нового видавництва про попереднє спростування, і процитувати спростування, вказуючи, чому робота була некоректною і що було виправлено у новому рукописі. Дозвіл на повторну публікацію також необхідно узгодити з правовласником відкликаної роботи.

 Редакторами видавництва може бути розглянуто питання про внесення змін до опублікованого матеріалу в наступних випадках (якщо автори не погоджуються з текстом), якщо:

• невелика частина в основному надійної публікації вводить в оману (особливо через чесну помилку);
• список авторів / співавторів невірний (тобто автор, що заслуговує на авторство був пропущений або був включений хтось, хто не відповідає критеріям авторства);
• можливий конфлікт інтересів авторів був розкритий після публікації.

 Редактори видавництва можуть почати розслідування про відкликання публікації, якщо:

• вони отримують переконливі докази неправомірної поведінки авторів в дослідженнях або публікаціях;
• вони вважають, що розслідування ймовірної неправомірної поведінки, пов'язаної з публікацією, або не було, або не буде справедливим, неупередженим або остаточним;
• розслідування триває, але вирок буде недоступний протягом значного часу.

 Редактори видавництва розглядають можливість відкликання публікації, якщо:

• у них є чіткі докази того, що результати ненадійні, або в результаті неправомірної поведінки (наприклад, фабрикація / фальсифікація даних), або через чесну помилку (наприклад, прорахунків або експериментальної помилки);
• результати раніше публікувалися в іншому місці без належних перехресних посилань або дозволу;
• публікація являє собою плагіат (привласнення чужих ідей, процесів, результатів або слів без належної згадки (включаючи ті, які отримані в результаті конфіденційного перегляду рукописів інших осіб);
• повідомляється про неетичне дослідження;
• процес рецензування був скомпрометований / підданий маніпуляціям, і наукова цілісність монографії не може бути гарантована;
• конфлікт інтересів авторів був розкритий після публікації, і розкриття інформації є досить значним, щоб потенційно змінити висновки (на думку редактора).

 Видалення монографії може бути розглянуто в наступних випадках:

• це явно дискредитуюча монографія;
• це порушує законні права інших осіб;
• монографія є (очікується) предметом судової постанови;
• монографія містить фотографію, на якій може бути ідентифіковано конкретну особу, або включає (особисті) дані, які дозволять легко ідентифікувати людину, особливо якщо людина не надавала відповідну згоду або юридично нездатна надати таку згоду.

 Повідомлення про відкликання публікації будуть:

• прив'язані до відкликаної монографії (у всіх онлайн та друкованих версіях);
• містити назву монографії та її авторів або посилання на відкликану монографію;
• позначені як спростування (тобто будуть відрізнятися від інших типів виправлень або коментарів);
• швидко опубліковані, щоб мінімізувати шкідливий вплив;
• вільно доступні всім читачам (тобто не будуть перебувати за бар'єрами доступу або бути доступними тільки для передплатників);
• містити заяву про те, хто відкликав монографію;
• містити причину (и) відкликання;
• об'єктивними, заснованими на фактах і не будуть містити висловлювань, що стосуються особисто авторів.

Відкликання з сайту не будуть опубліковані, якщо:

• авторство заперечується, але немає підстав сумніватися в достовірності висновків;
• основні результати роботи, як і раніше, надійні, і виправлення може в достатній мірі усунути помилки або проблеми (тобто в повному відкликанні немає необхідності);
• у редактора є непереконливі докази на підтримку спростування, або редактор очікує додаткової інформації, наприклад, з інституційного розслідування;
• про конфлікти інтересів авторів повідомлялося до редакції видавництва після публікації, але, в результаті розслідування, це не вплинуло на інтерпретацію, рекомендації або висновки монографії.